Цікаву книгу Сергія Плохія "Папство и Украина. Политика римской курии на украинских землях" придбав давно, але дуже рідко використовував у лекціях викладені ним несподівані для мене факти. Григоріанська календарна реформа в курсі історії України згадується побіжно і як правило лише в контексті боротьби навколо унії. Але в 1582-83 роках ще ніхто не знав що буде 1596-го....Всі розуміли недосконалість календаря Юлія Цезаря 46-го року до н.е. і питання було на часі. В лютому 1582 року римський папа видав буллу про те, що день 5 жовтня 1583-го вважати днем 15 жовтня. Римська курія першою вийшла з цією ініціативою і прагнула заручитися підтримкою у реалізації реформи в православному світі. Найголовніше - звісно у константинопольського патріарха Єремії. Але цікаво що і могутній український князь Костянтин Острозький, полководець, меценат був однією із ключових фігур, з яким намагалися все узгодити представники папи. Як це відбувалося?
             Після деяких вагань у константинопольського патріарха під впливом переговорів посередників почав формуватися позитивний настрій на реформу.Але вже восени 1582 року все змінилося. Єремія знаходився в скрутному становищі під контролем Османської імперії, незабаром був звинувачений у підозрілих контактах із Римом та висланий на острів Родос.
             В Україні Костянтин Острозький в цей час активізував дипломатичні переговори із представниками римського папи. Як свідчить варшавський нунцій Альберто Болоньєтто у своїх донесеннях у Рим князь був готовий всебічно підтримати календарну реформу та звернутися до константинопольського патріарха з проханням переглянути своє рішення. Після звільнення із заслання патріарха Єремії Острозький вважав за доцільне перенести його столицю з Константинополя в Острог! На переговорах з князем представники папи і коронної влади обговорювали інші варіанти, такі як Київ, Львів, Вільно і навіть Рим!
            Як би там не було, але жовтень 1583-го став рубіконом. Католики рушили вперед у новому часі, православний світ залишився із Юлієм Цезарем. На Різдво 1583/84 у Львові стався перший конфлікт з приводу дати святкування. Православним забороняли святкувати за юліанським роком. Король Стефан Баторій став на їх захист. Острозький був цілком задоволений таким рішенням. Інцидент вважався вичерпаним, але це був лише початок.
            Незважаючи на продовження активних контактів князя з римською курією та коронною владою, в майбутньому Острозький побив з ними горшки. Можливо ключового українського магната вивела із себе успішна католизація його сина Івана (Януша). Можливо - посилення уніатських настроїв серед православних єпископів. Мабуть були ще інші причини. До цього питання варто повертатися ще не раз і спробувати детальніше розглянути відносини в чотирикутнику Рим - Варшава - Острог - Константинополь